ДБН для тактильной плитки

ІНКЛЮЗИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Основні положення ДБН В.2.2-40:2018 Зміна №2

8 ЗАСОБИ БЕЗПЕКИ, ОРІЄНТУВАННЯ, ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ КОРИСТУВАННІ СЕРЕДОВИЩЕМ

8.1 Тактильні елементи доступності

8.1.1 «Пішохідні шляхи, земельні ділянки, будівлі та споруди зовні та в середині в повному обсязі повинні бути облаштовані засобами безпеки, орієнтування, отримання інформації, які поділяються на тактильні елементи доступності, візуальні елементи доступності та аудіопокажчики. Такі засоби повинні бути зручними, доступними та безпечними для людей із постійним або тимчасовим порушенням зору, які використовують залишковий зір (зі зниженим зором), для людей із постійним або тимчасовим глибоким порушенням зору (незрячих), які використовують дотик та слух. Засоби безпеки, орієнтування отримання інформації також використовуються людьми, які не орієнтуються на місцевості, під впливом стресу (стан розсіяної уваги, дезорієнтування), під час різкої зміни освітлення (потрапляння із темряви в світло і навпаки), під час пожежі (задимлення), неуважні із мобільними телефонами тощо.»

8.1.2 Тактильні елементи доступності (далі – ТЕД) повинні надавати особам з порушенням зору необхідну і достатню інформацію, яка сприяє самостійній орієнтації в інфраструктурі усіх населених пунктів, у тому числі у вулично-дорожньому просторі, на прибудинковій території, у житлових будинках та громадських будівлях і спорудах. Основний принцип використання ТЕД – сприйняття на дотик.

8.1.3 ТЕД поділяються на тактильні смуги (далі – ТС) та тактильні інформаційні покажчики (далі-ТІП)

8.2 Тактильні смуги

8.2.1 ТС повинні тактильно відрізнятися від основної поверхні, на яку вони встановлені, та бути відчутними (за допомогою білої тростини або підошви взуття). Додатково рекомендується щоб ТС контрастно відрізнялися за кольором від (до) поверхні, на яку їх встановлено.

8.2.2 ТС, як засіб сигналізації або орієнтування для осіб з порушенням зору та інших користувачів, повинні попереджувати про різні види небезпеки або перешкод при пересуванні на шляхах руху до (на) об’єктів(-ах) соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, пішохідних шляхах, прилеглою до об’єктів територією та в інтер’єрах об’єктів. ТС повинні забезпечити інформацію щодо початку та закінчення руху, зміни напрямку руху, відображення місця посадки до транспортних засобів, місць отримання товарів, послуг, довідкової чи іншої інформації.

У місці розміщення ТС не повинні розташовуватися об’єкти або перешкоди (каналізаційні решітки, люки, стовпи, обмежувачі руху транспорту, МАФи). ТС не повинні перешкоджати руху чи створювати бар’єри чи небезпеку для всіх категорій користувачів.

8.2.3 ТС за функціональним призначенням поділяються на три типи: попереджувальні, направляючі та інформаційні. ТС можуть бути: - зовнішні (на пішохідних доріжках та пішохідних зонах тротуарів, на елементах доріг і вулиць населених пунктів у визначених місцях), - внутрішні (на поверхні підлогового покриття всередині будівель і споруд).

8.2.4 ТС розподіляються, зокрема за принципом влаштування, на: - стандартні тактильні смуги; - спеціальні тактильні смуги. Стандартні тактильні смуги – це конструкції зі звичайних (типових) елементів середовища, які поряд із основним функціональним призначенням, не пов’язаним із питаннями доступності, за своїми тактильними властивостями можуть виконувати функції тактильних смуг. Зовнішні стандартні ТС – це: бордюрний камінь, газон, пішохідна доріжка, яка має з одного чи двох боків різне за фактурою покриття зі стандартних матеріалів, комбіноване покриття, коли на пішохідних шляхах покладені різні типи тротуарної плитки, бруківки, асфальту, що відрізняються тактильно і за кольором. Стандартні ТС при дотриманні основних критеріїв щодо тактильності та контрастності, не повинні дисонувати з навколишнім середовищем, в тому числі із об’єктами історичної та культурної спадщини. Внутрішні стандартні ТС – це: решітки чи килимки для витирання ніг, килимові доріжки, за умови їх надійного закріплення, не ковзання, якщо вони не створюють бар’єрів чи незручностей при пересуванні. Інші елементи інтер’єру які розташовані поруч і які відрізняються один від одного тактильно та за кольором.

8.2.5 Спеціальні ТС – це тактильний наземний (підлоговий) покажчик, виготовлений зі штучних спеціальних тактильних індикаторів (рисунок 28а)

Рисунок 28 - Спеціальні тактильні індикатори (плити)

Рисунок 28а -Спеціальні тактильні індикатори

Об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (вокзали, аеропорти, платформи та перони рейкового транспорту), зупинки громадського транспорту, підземні переходи, пішохідні шляхи при виході на проїзну частину слід облаштовувати системою спеціальних тактильних смуг. В усіх інших випадках рекомендується влаштовувати стандартні тактильні смуги. Рекомендації щодо конкретних параметрів, рішень та місць облаштування ТС наведено у Додатку Ж.

8.2.6 Основні розміри, колір, форма рифлення, призначення, правила застосування, вимоги до поверхні ТС повинні відповідати вимогам безпеки пішохідного і дорожнього руху. Не допускається встановлення спеціальних ТС на фігурних елементах мощення з фаскою, різних типах бруківки, інших типах наземного/підлогового покриття, якщо при цьому не забезпечується тактильного контрасту.

8.2.7 ТС повинні бути надійно закріплені, не зсуватися та/або "задиратися" в разі їх контакту із взуттям або засобами пересування.

8.2.8 Поверхня ТС повинна бути шорсткою, мати підвищену зносостійкість до інтенсивного механічного впливу (механічної дії). Термін використання покажчиків повинен відповідати термінові використання прилеглого покриття, мати антислизькі властивості при потраплянні атмосферних опадів.

8.2.9 «Попереджувальну ТС слід застосовувати для попередження про бар’єр, небезпеку, перешкоду. Спеціальні попереджувальні ТС повинні бути завширшки не менше ніж 0,3-0,6 м та мати рельєф у вигляді зрізаних конусів, напівсфер, кубів тощо заввишки 0,004-0,005 м. Основу тактильного індикатора слід укладати врівень з поверхнею пішохідного шляху. Тактильний контраст спеціальної ТС забезпечується лише рифом, який повинен виступати над поверхнею 0,004 м - 0,005 м (рисунок 28б).

Рисунок 28б - Приклад укладання тактильного індикатора на поверхні шляху руху

8.2.10 Попереджувальні ТС повинні мати ширину відповідно до ширини перешкоди на шляху руху. Початок попереджувальної ТС повинен знаходитись не менше ніж за 0,2 м і не більше ніж 0,8 м до перешкоди (рисунок 30а). Попереджувальні ТС обов’язково встановлюються паралельно відносно бар’єру (перешкоди) під кутом 90 градусів відносно подальшого необхідного шляху руху у місцях: - виходу на проїзну частину, по ширині розмітки пішохідного переходу (Рисунок 30б). В разі заокруглення проїзної частини допускається зменшення ширини попереджувальної тактильної смуги до 2 м (на максимальному віддалені від заокруглення). В такому випадку відстань від краю попереджувальної ТС до проїзної частини може бути збільшена до 1м (Рисунок 30в); - перед надземним чи підземним переходом; - по краю платформи (перону) на залізничному транспорті, метрополітені, рейковому транспорті, автовокзалі, - по краю посадкових майданчиків зупинок громадського транспорту; - перед входами (хвіртками) на огороджену територію громадських будівель та споруд; - перед початком сходів (відкритих та внутрішніх).При цьому на сходових клітинах, на проміжних майданчиках між маршами відкритих сходів пішохідних шляхів, підземних та надземних переходів, допускається не встановлювати попереджувальні ТС. Необхідність встановлення таких попереджувальних ТС проміжних майданчиках між маршами відкритих та внутрішніх сходів визначається завданням на проєктування; - перед початком відкритих пандусів, якщо до такої ТС примикає направляюча або інформаційна ТС; - перед вхідними дверима до житлових будинків, якщо до такої ТС примикає направляюча або інформаційна ТС.

Рисунок 30а - Застосування попереджувальної тактильної смуги перед початком сходів:

1 – виділення контрастною попереджувальною смугою першої і останньої сходинки маршу;

2 – попереджувальна ТС

Рисунок 30б - Приклад застосування попереджувальної тактильної смуги перед наземним пішохідним переходом

Рисунок 30в - Приклади влаштування попереджувальної та інформаційної ТС перед пешохідним переходом в разі заокреглення проїзної частини

8.2.11 «Направляюча ТС повинна забезпечувати вільне орієнтування для пошуку необхідного та безпечного напряму руху осіб з порушенням зору та інших користувачів. Спеціальна направляюча ТС повинна бути завширшки 0,3 м (допускається 0,4 м), мати вигляд рельєфних повздовжніх, паралельних один одному і напряму руху рифів або ребер.

8.2.12 Спеціальні направляючі ТС слід встановлювати лише на тих об’єктах, де відсутні яскраво виражені чи зрозумілі стандартні ТС, або якщо необхідно, прокласти маршрут до конкретного об’єкта «Система направляючих ТС (стандартних і спеціальних) повинна: - відображати логіку пересування користувачів у просторі; - мати початкові та кінцеві точки, облаштовані попереджувальними або інформаційними ТС; - сполучати основні функціональні зони та елементи у просторі; - розроблятися для кожного простору індивідуально у відповідності до завдання на проєктування, що враховує особливості організації простору, його типу та функціонального призначення. (рисунок 31а).

Рисунок 31а - Приклад улаштування маршруту руху за допомогою направляючої ТС від входу/виходуз будівлі до основних об’єктів дорожнього простору: 1 – попереджувальна ТС; 2 – направляюча ТС; 3 – інформаційна ТС, яка вказує місце повороту (розходження) направляючої ТС; 4 – інформаційна ТС, що вказує місце посадки в міський транспорт.

8.2.13 Системи зовнішніх направляючих ТС повинні бути встановлювати на площах, вулицях, відкритих громадських просторах, на шляхах до об’єктів громадського призначення, транспорту та транспортної інфраструктури (рисунок 32а). Направляючими ТС всередині будівель позначаються лише маршрути, які з’єднують вхідну групу з основними функціональним зонами: місцями надання послуг та отримання інформації, ліфтом, сходами тощо. Спеціальні направляючі ТС можуть встановлюватись: - в холах, вестибюлях, залах громадських будівель та споруд, якщо їхня площа перевищує 150 кв.м; - якщо простір має складну геометричну конфігурацію; - в коридорах (проходах), які мають ширину більше ніж 7 м; - якщо елементи інтер'єру розташовані далі ніж 3 м від направляючих.

Рисунок 32а - Приклад улаштування маршруту руху за допомогою системи спеціальних ТС від входу / виходу з будівлі до основних об’єктів дорожнього простору 1- попереджувальна ТС; 2 - направляюча ТС; 3 - інформаційна ТС, яка вказує місце повороту (розгалудження) направляючої ТС; 4 – інформаційна ТС, що вказує місце посадки в маршрутний транспорт.

8.2.14 Місце розміщення направляючої ТС повинно бути максимально безпечним для всіх користувачів. Рекомендується при прокладанні спеціальної направляючої ТС паралельно будівлі чи споруді відстань від ТС до цього об’єкта має бути не менше ніж 3 м. Не допускається встановлення направляючої ТС в зоні об’єктів, нижній край яких нижче 2,1 м по вертикалі та/або виступає більше ніж 0,1 м по горизонталі (гілки дерев, поштові скриньки, укриття таксофонів, банкомати, інформаційні щити).

8.2.15 Інформаційною ТС позначають початок та закінчення, а також місце зміни напрямку руху направляючої ТС, поворот чи розходження її в різні боки, наявність наземного або підземного пішохідного переходу (перехрестя).

8.2.16 У місці початку наземного пішохідного переходу (перехрестя), інших пішохідних перетинів тротуару та проїзної частини інформаційна ТС влаштовується перпендикулярно до попереджувальної ТС. (рисунок 33а). В місцях розташування підземних та надземних пішохідних переходів, місць отримання інформації чи надання послуг, допускаються інші кути примикання, у тому числі у вигляді продовження ТС у відповідному напрямку, залежно від планувальних рішень. При цьому інформаційну ТС рекомендується встановлювати по всій ширині пішохідного шляху (рисунок 34а). Інформаційними ТС позначаються початок (закінчення) зупинок громадського транспорту та місця посадки в маршрутний транспорт (рисунок 35а). Поворот більше ніж на 45 градусів та/або розгалуження направляючої ТС позначається інформаційною ТС прямокутної форми із стороною 0,6 м - 0,9 м та рельєфом у вигляді зрізаних конусів, напівсфер квадратів тощо заввишки 0,004-0,005 м (рисунок 36а)

Рисунок 33а – Застосування спеціальних ТС на наземних пішохідних переходах 1 - попереджувальна (ТС); 2 - інформаційна(ТС).

Рисунок 34а - Приклад можливого застосування інформаційної ТС перед підземним переходом: 1 – попереджувальна (ТС); 2 – інформаційна(ТС)

Рисунок 35а - Приклад можливого застосування ТС на зупинках громадського транспорту: 1 – попереджувальна ТС; 2 – інформаційна ТС; 3 – інформаційна ТС, що вказує місце посадки в міський транспорт.

Рисунок 36 - Застосування інформаційної ТС для відображення повороту (розходження) направляючої ТС: 1 – інформаційна ТС, яка вказує місце розходження; 2 – направляюча ТС

8.2.17 Мінімальна довжина променю ТС при примиканні одна до одної повинна складати не менше ніж 1,2 м. Якщо ТС прокладені паралельно одна одній відстань між ними повинна бути не менше ніж 3 м.

8.3 Тактильні інформаційні покажчики

8.3.1 Тактильні інформаційні покажчики (далі – ТІП) – повинні дублювати плоско друковану текстову чи графічну інформацію у тактильному вигляді та шрифтом Брайля. ТІП має бути складовою універсальних ІТІП. Недоцільно використовувати інформатори шрифтом Брайля без відповідної візуальної інформації. Рекомендації щодо конкретних параметрів, рішень та місць облаштування дивись у Додатку Ж. Порядок тактильних символів має відображатися зліва направо. Носії, на яких розташовано ТІП, не повинні мати гострих кутів (мати заокруглення).

8.3.2 ТІП поділяються на інформаційні тактильні таблички (зовнішні і внутрішні), інформаційні тактильні позначки та мнемосхеми.

8.3.3 3 Інформаційні тактильні таблички повинні дублювати текстову інформацію у тактильному вигляді плоско друкованого тексту та шрифтом Брайля. Порядок і правила застосування шрифту Брайля на інформаційних вказівниках слід виконувати згідно з вимогами ДСТУ ISO 17049. Рекомендації щодо облаштування та змісту наведені у додатку Ж.

8.3.4 Зовнішня тактильна табличка повинна містити основну інформацію про об’єкт, назву об’єкта, години роботи. Місце розміщення зовнішньої тактильної таблички може бути на стіні праворуч від входу до об’єкта або в іншому місці в залежності від архітектурних особливостей вхідної групи. Шрифт Брайля повинен бути розташований на висоті від 1,5 м і не нижче 1,2м.

8.3.5 Внутрішні тактильні таблички розміщають, зазвичай, на першому поверсі, в холах, вестибюлях та інформують про об’єкти та послуги, що надаються. Таблички біля дверей з номером та назвою приміщення розміщуються так, щоб шрифт Брайля був на висоті 1,2-1,5 м на відстані 0,3 м праворуч відносно дверей. Допускається її встановлення в іншому місці поруч з дверима (зліва, збоку) в залежності від конструктивних особливостей інтер’єру.

8.3.6 Тактильні позначки повинні містити коротку інформацію, виконану у тактильному вигляді плоско друкованого тексту та шрифтом Брайля. Тактильними позначками позначаються:

- номер поверху

- на поручнях сходів (напрям нанесення символів – зліва на право)

- призначення кнопок на панелі управління у ліфтах – поруч із кнопками

- номер поверху – біля кнопки виклику ліфта

- інформація біля кнопок виклику чи зв’язку з персоналом

- номери кабінетів на поручні (при наявності) на стіні

- інші об’єкти за необхідності

8.3.7 Мнемосхеми - засіб забезпечення навігації (орієнтування), що являє собою візуальну навігаційну схему прилеглої території, будівлі, окремих локації об'єкту, шляхів евакуації, розташування пожежобезпечних зон тощо, який продубльовано у тактильному вигляді та шрифтом Брайля. Місце знаходження мнемосхеми повинно бути у доступному та зрозумілому для МГН місці, переважно біля входу/виходу до будівлі або території об’єкту. Місце розміщення може бути: - на окремій стійці горизонтально, під кутом 20-30 градусів до підлоги, нижній край - на висоті не менше 900 мм; - на стіні, нижній край не нижче 1,1 метра.

8.4 Візуальні елементи доступності

8.4.1 Вимоги до візуальних елементів доступності

Вимоги до візуальних елементів доступності. Основний принцип використання кольорових рішень для візуальних елементів доступності (ВЕД) – це застосування контрастного співвідношення кольорів при зоровому сприйнятті. Для комбінування кольорів рекомендується поєднувати більш темні кольори, розташовані на краю колірного спектру, з більш яскравими кольорами. Контрастне співвідношення кольорів досягається за рахунок спеціальних та стандартних (універсальних) рішень. Спеціальні рішення - виділення окремих елементів контрастним кольором, шляхом застосування фарби або наліпок. Стандартні (універсальні) рішення - це контрастне виділення за допомогою співвідношення різних гам кольорів матеріалів основного середовища та елементів інтер’єру/екстер’єру (поручні, відбійники, плінтуси), елементів конструкцій дверей (дверне полотно, лиштва, фурнітура), елементів сантехники (раковина, змішувачі), меблів, декоративних елементів тощо.

8.4.2 Контрастне маркування

8.4.2.1 Для вільного орієнтування, отримання інформації та безпеки при пересуванні на шляхах руху до об’єктів соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, на пішохідних шляхах, прилеглих до об’єктів територій та всередині об’єктів з метою забезпечення структурованості простору; необхідно використовувати контрастне співвідношення кольорів: Рекомендації щодо конкретних параметрів та рішень дивись у Додатку Ж.

8.4.2.2 Контрастне відокремлення для орієнтування та безпеки

8.4.2.2а У разі збігу кольорів в інтер’єрі чи екстер’єрі необхідно забезпечувати контрастне маркування наступного переліку об’єктів, елементів та конструкцій:

а) елементи благоустрою

Спосіб забезпечення контрастного маркування: елементи благоустрою (наземні обмежувачі руху транспорту, шлагбауми, стовпи, колони, бордюрний камень, початок/закінчення штучного підвищення (пониження), пішохідного шляху, інформаційні стояки, елементи обладнання, навісні перешкоди) необхідно контрастно відокремлювати від оточуючого середовища (елементів);

б) сходи відкриті або всередині приміщень (складові елементи сходів).

Спосіб забезпечення контрастного маркування: Першу та останню сходинку сходового маршу по краю сходинки по всій ширині контрастно відокремлюється або маркується. Горизонтальна площина сходинки маркується по краю смугою завширшки не менше 0,1м, вертикальна площина сходинки – підсходинки смугою заввишки не менше 0,05 м. Контрастна смуга наноситься на інші сходинки за умови, що вони відрізняються одна від одної за висотою, глибиною, шириною, мають інші відмінності за формою тощо. Поручні на сходах контрастно відокремлюються;

в) пандуси

Спосіб забезпечення контрастного маркування: контрастно відокремлюється початок та закінчення підйомів, спусків, горизонтальні майданчики для відпочинку, розвороту, периметр пандусу за відсутності поручнів, а також контрастно відокремлюються поручні;

г) зовнішні двері

Спосіб забезпечення контрастного маркування: у разі збігу дверей та фасаду будівлі за кольором зовні та в середині приміщення, при збігу кольору дверного полотна із кольорами інших об’єктів екстер’єру/інтер’єру, необхідно наносити контрастне маркування таким чином, щоб двері легко ідентифікувались візуально (відрізнялись за кольором від кольору фасадної конструкції). Додатково на дверях контрастно виділяється сторона бік відчинення, ручка тощо;

д) вхідні групи з склопрозорих матеріалів

Спосіб забезпечення контрастного маркування: при розміщені склопрозорих вхідних груп (зовні чи в середині приміщення) - прозорий фасад та прозорі двері, візуально відокремлюються (розділити двері та фасадні конструкції для легкої інтуїтивної візуальної ідентифікації). Колір (вигляд) фасадної конструкції повинен відрізнятися від кольору (вигляду) дверей. Вхідна група (двері) - 1 тип маркування; скляна стіна (фасад) - 2 тип маркування. Контрастні рішення маркування дверних отворів можуть розроблятися індивідуально, головна вимога – контрастні рішення мають бути розташовано на рівні зорового сприйняття (1.2 -1.6м) ширина контрастних смуг від 0,1м.

Маркування прозорого фасаду є обов’язковим.

Додатково прозорі дверні отвори можуть бути облаштовані текстовою табличкою вхід/вихід, виконаною збільшеним шрифтом та з контрастним співвідношенням кольорів;

є) обертові двері

Спосіб забезпечення контрастного маркування: 1) на стіну, вздовж якої обертаються двері, на рівні зорового сприйняття 1,2-1,6м необхідно нанести однотонну смугу контрастного кольору заввишки 0,1-0,3м або 2) стіна обертових дверей повинна бути не прозорою і однотонною за кольором.

Полотно обертових дверей має бути непрозорим (однотонним) або мати контрастну смугу на рівні зорового сприйняття 1,2-1,6м заввишки не менше ніж 0,1м У зоні руху обертових дверей колір підлоги має відрізнятися від кольору перед/за дверима. Повинен бути контрастно виділений пристрій зупинки руху обертових дверей;

ж) Дверні внутрішні отвори в середині приміщень.

Коли: Розділення дверних отворів при умові якщо колір дверного полотна співпадає за кольором стіни інших елементів інтер'єру допускаються такі варіанти контрастного відокремлення: Колір лиштви має по периметру контрастно відрізнятися від кольору стіни та кольору дверного полотна. Або має контрастно виділятися лиштва по всій висоті в місті відкривання дверей та колір ручки. Колір плінтуса має бути контрастним до кольору стіни та підлоги;

к) елементи інтер’єру (всередині приміщень):

- пороги, арки, інші звуження шляху руху, зміни висот, наявні навісні конструкції на шляху руху, окремі об’єкти та елементи інтер’єрів, якщо вони візуально не помітні;

- стійкі колони, якщо за кольором вони співпадають із кольорами інтер’єру;

- на стику підлогових покриттів), зміна локацій (шляхів руху) в середині об’єкта;

- усі прозорі чи скляні конструкції, які знаходяться на шляхах руху МГН прозорі стіни, турнікети;

- місця для надання/отримання товарів, інформації чи послуг, (операційні вікна в банках, пошті; каси, довідкові бюро чи бюро перепусток тощо). маркуються так, що контрастна смуга влаштовується по всьому периметру (ширині) зони, де відбувається передача грошей, документів, товарів заввишки 0,01-0,02 м. Якщо верхня частина відповідного елемента знаходиться на висоті до двох метрів, на неї також наноситься попереджувальна контрастна смуга. У разі розташування операційного вікна на рівні скляного фасаду, то попереджувальна смуга наноситься по периметру вікна. - елементи меблювання (столи, шафи, стільці, лави);

- замки, засоби для прийняття електронних карток чи перепусток переговорні пристрої;

- вмикачі світла (розетки);

- в санітарно-гігієнічних приміщеннях, душових кімнатах елементи інтер'єру та оздоблення: поручні, сантехнічне обладнання контрастне до кольору стіни та підлоги, кольори дозаторів фіксаторів кріплень гачків, стільчаків тощо.

8.4.3 Інформаційні покажчики (ІТІП)

8.4.3.1 ІТІП повинні бути зрозумілими та доступними для усіх категорій МГН. Для забезпечення принципів універсального дизайну ІТІП рекомендується об’єднувати із ТІП - облаштовувати універсальні ІТІП.

Усі ІТІП повинні бути виконані збільшеним шрифтом та у контрастному співвідношенні кольорів шрифтів відносно фону табличок.

Нижній край ІТІП повинні бути розташовані на висоті від 1,2 до 1,6 м.

Якщо ІТІП розміщується на фасаді на висоті 2 м і вище, слід дотримуватись вимог додатку В щодо розміру символів, формату та співвідношення кольорів.

Рекомендації щодо конкретних параметрів та місць розташування наведені у ДодаткуЖ.